Питання, хто був першим президентом України, здається простим, але тільки на перший погляд. Насправді навколо нього ведуться запеклі дискусії, і є два можливих варіанти відповіді на це питання: Леонід Кравчук та Михайло Грушевський. Наша стаття присвячена переважно першій історичній постаті, але ми згадаємо й про другого претендента на звання першого президента. Отже, вас чекає розповідь про біографію Кравчука, історію його обрання, роки правління, суперечливі рішення та критику, а також пояснення, чому Грушевського іноді називають першим президентом.
Хто перший президент України: коротка відповідь
Перший президент незалежної України – Леонід Макарович Кравчук, 10 січня 1934 року народження. Він був обраний на перших вітчизняних президентських виборах 1 грудня 1991 року і перебував на посаді 2 роки та 7 місяців (з 5 грудня 1991 року до 19 липня 1994 року).
Отже, правильна відповідь на запитання «хто був перший президент України» – Кравчук. А Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917-1918 роках. Звання «перший президент» для нього радше символічне.
Перший президент незалежної України 1991 року: як відбулися вибори
Після ухвалення Верховною Радою на чолі з Леонідом Кравчуком Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року потрібно було узгодити з народом рішення про вихід країни зі складу Радянського Союзу. З цією метою 1 грудня 1991 року провели всеукраїнський референдум про незалежність. Одночасно з ним відбулись і перші президентські вибори в Україні. Тобто українці голосували одразу і за незалежність, і за майбутнього президента.
Кандидатів на посаду було шестеро:
- Леонід Кравчук;
- В’ячеслав Чорновіл;
- Левко Лук’яненко;
- Ігор Юхновський;
- Володимир Гриньов;
- Леопольд Табурянський.
Кравчук переміг вже у першому турі, набравши 61,6% голосів. На другому місці опинився Чорновіл з 23%. Він виграв у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Решта кандидатів не набрали навіть по 5%.
Присягу перший український президент склав 5 грудня 1991, і відбувалось це на тлі поступового міжнародного визнання України як самостійної держави.
Біографія Леоніда Кравчука до президентства
Кравчук Леонід Макарович народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин на Рівненщині. Тоді це було Волинське воєводство Польщі. Його дитинство припало на роки війни, і батько майбутнього президента загинув на фронті.
У молодості, як стверджують біографи, Кравчук працював вантажником. Освіта – економічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.
Свою кар’єру Кравчук будував у партійних структурах Радянської України, спочатку в Чернівцях, а згодом – у центральному апараті компартії у Києві. Тут він очолював відділ пропаганди та агітації та відповідав за ідеологію.
А 23 липня 1990 року Кравчук став головою Верховної Ради УРСР. Саме на чолі з ним парламент проголосив незалежність.
Президентство Леоніда Кравчука: 1991–1994 роки
Кравчук став президентом у переломний момент, коли України перетворювалась з радянської республіки на незалежну державу. Треба було побудувати всю систему державних органів, створити власну армію, митницю, банківську систему, дипломатичну службу, налагодити стосунки з іншими державами, стабілізувати економіку.
Президент поєднував повноваження глави держави і керівника виконавчої влади. В роки правління Кравчука прем’єр-міністрами були Вітольд Фокін, Леонід Кучма та Юхим Звягільський.
Якщо порахувати, скільки років правив Кравчук, виникає питання, чому його президентство було таким коротким, всього 2 роки та 7 місяців. За Конституцією голова держави обирався на 5 років. Але повноваження першого президента незалежної України були припинені завчасно. Причина – складна економічна і політична ситуація в країні. Стрімке зростання цін, розірвані економічні зв’язки з іншими колишніми радянськими республіками та страйки шахтарів на Донбасі влітку 1993 року підірвали довіру до влади, і Верховна Рада вирішила, що треба переобрати президента і сам парламент. Дострокові вибори відбулись 26 червня 1994 року. У другий тур вийшли Леонід Кравчук та Леонід Кучма, і останній переміг з 52% голосів проти 45%.
Що зробив Леонід Кравчук для України?
Очолити країну одразу після проголошення незалежності – це вже неабияке досягнення Кравчука. Його президентство було нетривалим, але насиченим подіями. В цей час Україна отримала міжнародне визнання, відбувалась розбудова держави, створювались державні органи, армія тощо.
Головне, чим запам’ятався період президентства Кравчука:
- Біловезькі угоди. Голови України, Росії та Білорусі 8 грудня 1991 року підписали документ про створення СНД та припинення існування СРСР.
- Затвердження державної символіки. У січні 1992 року в якості державного прапору обраний синьо-жовтий, у лютому затвердили тризуб як малий Державний герб, а музику пісні «Ще не вмерла України» як Державний гімн.
- Тристоронній меморандум про ядерне роззброєння України. Після розпаду СРСР ми успадкували третій за масштабами ядерний арсенал у світі. Але 14 січня 1994 року Леонід Кравчук, Борис Єльцин та Білл Клінтон підписали спільну заяву про вивіз ядерних боєголовок з України в обмін на гарантії безпеки та компенсації. У грудні 1994 ці гарантії закріпив Будапештський меморандум, але його вже підписував Леонід Кучма.
Кравчука часто називають «батьком незалежності» саме за його роль у перетворенні радянської республіки на незалежну державу.
Розглядаючи тему української державності, варто згадати і про Запорозьку Січ. Тут ви зможете знайти цікавий матеріал про козацьку столицю.
Критика та суперечливі рішення першого президента
Кравчук зазнавав досить жорсткої критики за свою політику в економіці та міжнародних відносинах, перш за все з Росією.
Опоненти першого президента зосереджуються переважно на таких проблемах:
- Економічна криза 1990-х та гіперінфляція. Після розпаду СРСР економіка була в жахливому стані: впало виробництво, не вистачало товарів, знецінились заощадження, інфляція досягла грандіозних масштабів. Критики вважають, що уряд Кравчука зволікав з кардинальними економічними реформами, що поглибило кризу.
- Відмова від ядерного статусу. Рішення віддати ядерну зброю в обмін на гарантії безпеки, закріплене у Будапештському меморандумі, досі гостро критикують через подальшу агресію з боку РФ. Адже гарантії не були реалізовані, а статус України як ядерної держави міг би зупинити агресора.
- Статус Чорноморського флоту та стосунки з Росією. Одні з найгостріших питань у російсько-українських відносинах пов’язані саме з флотом, його розподілом, базуванням в Криму та контролем над Севастополем. Піддавшись тиску Росії, Кравчук заклав основу для тривалого базування російського флоту у Севастополі, що згодом сприяло анексії Криму. Українська влада, на думку критиків, недостатньо рішуче відстоювала національні інтереси. З іншого боку, прихильники наголошували, що перехід до незалежності – складний процес, і потрібно було уникати конфліктів, щоб не зробити ситуацію ще гіршою.
Ці та інші проблеми часів президентства Кравчука в решті-решт призвели до того, що йому довелось піти з посади завчасно. У 1994 році провели дострокові вибори, і країну очолив Леонід Кучма.
В історії України було чимало сумних сторінок, але одна з найбільш трагічних – Волинська різня. Читайте про неї за посиланням.
Життя Кравчука після президентства
Після 1994 року Кравчук залишився у політиці. Аж до 2006 року він був народним депутатом. Як і при обранні президентом, у Верховній Раді Кравчук залишався безпартійним. У 1998 очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), відомої як СДПУ (о), представники якої схилялись до співпраці з Росією. А у 2002-2006 роках керував парламентською фракцією цієї партії.
Ще одна важлива роль Кравчука у вітчизняній історії – політичного «старійшини». У 2020 році, коли створювалась Тристороння контактна група для врегулювання ситуації на Донбасі, саме Кравчук очолив українську делегацію і працював на цій посаді до 2021 року. Його задача полягала у пошуку дипломатичного виходу з війни.
Заглиблюючись у події тих років, давайте згадаємо, з чого починалась Революція гідності та як розгортались події. Про це у нас окрема стаття.
Смерть Леоніда Кравчука
Леонід Кравчук помер 10 травня 2022 року у Мюнхені (Німеччина) після тривалої хвороби та складної операції на серці. Йому було 88 років. Похований перший президент з військовими почестями на Байковому кладовищі у Києві. Прощання відбулось 17 травня в Українському домі за участі чинного президента Володимира Зеленського та колишніх голів держави.
Чому першим президентом України називають Грушевського?
Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934) – історик, автор багатотомної «Історії України-Руси» і голова Центральної Ради, обраної в березні 1917 року. На посаді президента він не перебував. Тим не менш, зустрічаються згадки про Грушевського саме як про президента. Давайте розбиратись у причинах.
Після лютневої революції 1917 року створили Українську Центральну Раду, і Грушевського обрали її головою. А у січні 1918 року Українську Народну Республіку (УНР) проголосили самостійною державою, і Михайло Грушевський став її очільником. В УНР 1917-1918 років саме його посада була найвищою. Тому трапляються твердження, що він – перший президент України. Це не про реальну посаду, а про значення цієї постаті в історії української державності, фактичну роль голови УНР.
Після перевороту гетьмана Скоропадського у квітні 1918 року Грушевський втратив владу. Пізніше він жив в еміграції та в Радянській Україні, а у 1934 році помер і був похований на Байковому кладовищі у Києві, як згодом і Кравчук.
Отже, якщо говорити про президента, як обраного всенародним голосуванням голову сучасної незалежної України – це Леонід Кравчук. А Михайло Грушевський – лідер першої спроби утворення української держави, духовний та історичний провісних першого президентства.
Ще одна видатна постать в українській історії – Володимир Мономах. Про нього цей матеріал.
