Київська телевежа — це справжній 380-метровий велетень, який зберігає титул найвищої споруди України. І це не єдиний рекорд споруди, адже конструкція вагою в тисячі тонн, зібрана без жодного болта чи клепаного з’єднання — виключно завдяки майстерності зварювання.
Для багатьох киян і гостей міста вона роками залишається одним із найзагадковіших об’єктів. Коли дивишся на її верхівку, так цікаво дізнатися, яка панорама відкривається звідти і чи можна якось туди потрапити?
Розбираємося, як влаштована вежа, які архітектурні секрети ховає конструкція та чи можна потрапити на вершину Київської телевежі.
Київська телевежа: висота та технічні характеристики
Точна висота телевежі в Києві сягає 385 метрів. Завдяки цій цифрі київський велетень майже на 60 метрів випереджає знамениту Ейфелеву вежу в Парижі (висота 324 м) і зберігає статус найвищої споруди в Україні.
Крім того, це найвища гратчаста вежа світу серед усіх суцільнометалевих вільностоячих споруд.
Будівництво Київської телевежі тривало з 1968 по 1973 рік за унікальною на той час технологією підрощування, коли верхні секції монтувалися першими, після чого споруду поступово піднімали домкратами й нарощували знизу.
Попри свої вражаючі габарити, сукупна вага телевежі становить близько 2700 тонн, що робить її дивовижно легкою для таких розмірів — вона майже втричі легша за свою паризьку «колегу». Секрет такої ажурності полягає у матеріалі та конструктивному рішенні:
- Сталеві труби замість важкого профілю. Уся вежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметру.
- Відсутність заклепок і болтів. Усі з’єднання та монтажні роботи виконані виключно методом електрозварювання.
- Міцна база та центральна вісь. Нижню частину утримують чотири ґратчасті опори, а в центрі проходить вертикальна труба діаметром 4 метри, у якій розміщені ліфтові шахти та комунікації.
Конструкція розрахована на екстремальні навантаження: під час сильного вітру верхівка вежі може відхилятися на пару метрів без загрози для всієї споруди.
Історія будівництва Київської телевежі
Історія столичної вежі розпочалася у другій половині XX століття, коли старий телецентр на Хрещатику вже не міг задовольнити зростаючі потреби мільйонного міста. Потрібна була нова, потужніша споруда, здатна охопити якісним ТВ- та радіосигналом не лише столицю, а й Київську область.
Масштабне будівництво телевежі в Києві розпочалося у 1968 році на Сирці — одній із найвищих географічних точок міста. Для будівництва обрали територію колишнього Лук’янівського татарського цвинтаря поруч із Бабиним Яром. З точки зору рельєфу та геодезії ця точка була ідеальною для поширення радіохвиль.
Розробкою проєкту займався інститут «УкрНДІпроектстальконструкція» у тісній співпраці з науковцями Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. Саме вони створити унікальний інженерний задум.
Телевежу ввели в експлуатацію 30 липня 1973 року — це і є дата її відкриття. Саме тоді вперше провели ефір з цієї вишки, розпочавши нову епоху українського телебачення.
Зведена за п’ять років споруда стала справжнім тріумфом української інженерної школи. Вона не лише вирішила завдання телерадіомовлення, а й поставила низку рекордів і увійшла в історію.
Якщо після урбаністичного пейзажу вам захочеться побачити давній архітектурний ансамбль, гарної ідеї буде відвідування Видубицького монастиря, до якого можна доїхати зеленою гілкою метро.
Як виглядає Київська телевежа зсередини
Зовні столична вежа здається невагомою та майже прозорою, але насправді всередині знаходиться цілий інженерний світ. Від сторонніх очей він закритий та захищений. Основне життя вежі знаходиться у суцільнометалевому вертикальному циліндрі діаметром 4 метри, який проходить крізь усю споруду знизу догори.
Якщо подивитися, як влаштована київська телевежа зсередини, перше, що вражає — це максимальна лаконічність і насиченість обладнанням. Тут немає декоративних елементів, адже весь простір підпорядкований безперебійній передачі сигналу.
Основою внутрішнього устрою є кілька ключових елементів:
- Швидкісний ліфт телевежі. Усередині центральної труби знаходяться дві ліфтові шахти. Головний ліфт телевежі — це спеціальний швидкісний підйомник, який рухається зі швидкістю понад 4 метри на секунду. Він дозволяє інженерам та технічному персоналу дістатися верхніх ярусів менш ніж за хвилину.
- Технічні яруси та оглядовий майданчик телевежі. У місцях розширення конструкції (на позначках близько 80 та 200 метрів) розташовані закриті технічні поверхи з передавачами, фідерами та супутниковим обладнанням. На одному з цих ярусів за проєктом був передбачений оглядовий майданчик телевежі, з якого відкривається панорамний краєвид на увесь Київ та прилеглі регіони.
- Аварійні сходи та комунікаційні шахти. Усі стіни центральної труби буквально пронизані сотнями кілометрів силових та сигнальних кабелів. Поруч із ліфтовими шахтами облаштовано вертикальні залізні сходи — резервний шлях для підйому фахівців на випадок вимкнення електроенергії.
Завдяки такій продуманій конструкції телевежа всередині залишається надійним, захищеним від вітру та негоди технічним вузлом.
Якщо уявити вид з оглядового майданчика Київської телевежі, то, ймовірно, можна побачити не лише панораму на Сирець та Дорогожичи, а й трамвай в Пущу-Водицю та Поділ.
Обстріл Київської телевежі у 2022 році
Трагічною сторінкою новітньої історії столиці став ворожий ракетний удар по телевежі, здійснений на початку повномасштабного вторгнення. Цей акт агресії мав на меті позбавити українців доступу до правдивої інформації з українських теле- а радіоканалів та створити комунікаційний вакуум у найкритичніший момент війни.
Це сталося 1 березня 2022 року, коли російські війська спрямували крилаті ракети Х-101 у район Дорогожичів. Попри те, що сама 385-метрова металева споруда вистояла завдяки надзвичайній міцності суцільнозварного каркаса, наслідки атаки виявилися трагічними.
Головні факти про обстріл Київської телевежі:
- Жертви серед цивільних. Унаслідок влучань та вибухової хвилі загинули п’ятеро перехожих і містян, серед яких був і телеоператор одного з українських каналів. Ще декілька людей дістали поранення.
- Руйнування інфраструктури. Ракети пошкодили технічні будівлі, апаратні приміщення та силові кабелі. Вибухова хвиля також зачепила навколишні об’єкти — телецентр «Олівець», навчальний корпус медичного університету, спорткомплекс та житлові будинки.
- Трагедія поруч із меморіалом. Завданий безпосередньо поблизу урочища Бабин Яр удар по телевежі викликав міжнародний резонанс та обурення світової спільноти, адже атака сталася на території, що є символом пам’яті жертв Голокосту.
- Швидке відновлення сигналу. Через пошкодження обладнання трансляція низки телеканалів тимчасово перервалася. Однак українські інженери й техніки у найкоротші терміни перевели мовлення на резервні канали та цифрові платформи, завадивши планам ворога.
Тоже незважаючи на російську ракетну атаку, Київська телевежа продовжила працювати.
Від обстрілів росіян в Києві постраждало багато будівель. Ці руйнуйвання нагадують про часи Другої світової війни, коли радянська армія знищувала шедеври архітектури та історичну забудову столиці. Так, в 1941 році в результаті підриву центра Києва був зруйнований МЦКМ Жовтневий палац.
FAQ: поширені питання про Київську телевежу
Чи відкрита телевежа для відвідувачів і чи можна потрапити на екскурсію?
Ні, пересічним громадянам і туристам вхід на об’єкт суворо заборонений, оскільки споруда є режимним об’єктом критичної інфраструктури. Офіційні екскурсії туди ніколи не проводилися й не плануються, а піднятися нагору мають право лише інженери, зварювальники та промислові альпіністи за спецперепустками.
Чи працює телевежа зараз та для чого вона використовується?
Київська телевежа продовжує працювати. Вона залишається серцем телерадіомовлення регіону, забезпечуючи трансляцію цифрових телеканалів, FM-радіостанцій та функціонування спецзв’язку для Києва та всієї області.
Скільки поверхів у телевежі, якщо порівнювати її зі звичайними будинками?
Оскільки це суто технічна гратчаста конструкція, класичного поверхового поділу з кабінетами чи житловими кімнатами тут немає — всередині є лише кілька закритих технічних ярусів для обладнання. Проте якщо перерахувати її висоту на стандарти житлового будівництва, то висота дорівнює приблизно 120–128-поверховому хмарочосу.