Київська фортеця: від Печерських укріплень до Лисої гори

Київська фортеця — це одна з найбільших у світі кам’яно-земляних фортифікаційних споруд, яка формувалася протягом кількох століть, з XVII до XIX ст.

У цій статті ми розповідаємо шлях Київської фортеці — від монументальної Печерської цитаделі та легендарних Косого капоніру й Госпітального укріплення до таємничого форту на Лисій горі. Ви дізнаєтеся, як фортечні вали вплинули на розвиток сучасного Печерська, які секрети приховують підземні галереї та чому фортеця, побудована як неприступний оборонний вузол, зрештою перетворилася на головну політичну в’язницю та унікальний музейний комплекс.

Історія Київської фортеці: від Печерських укріплень до музею

Київська фортеця, яка існує вже декілька століть, пройшла довгий шлях від старовинних монастирських валів до масштабного оборонного комплексу XIX століття, який згодом став унікальною пам’яткою архітектури та військово-інженерного мистецтва.

Формування Печерської фортеці проходило через декілька ключових етапів:

1. Старопечерська фортеця (початок XVIII століття). Заснування оборонного вузла на Наводничах та навколо Києво-Печерської лаври розпочалося за часи Івана Мазепи. У 1706–1723 роках було зведено земляні бастіони та вали, покликані захищати східні кордони від зовнішніх загроз.

2. Масштабна реконструкція XIX століття (Нова Печерська фортеця). У 1830–1850-х роках під керівництвом військового інженера Карла Оппермана було розгорнуто будівництво Нової Печерської фортеці. У цей період постали ключові кам’яні споруди:

• Госпітальне укріплення — один із важливих оборонних вузлів із сухими ровами та казематами.
• Васильківське укріплення — захисний форпост на південно-західному напрямку.
• Арсенал та вежі — цегляні оборонні споруди, що поєднували функції складів, казарм та слугували для ведення флангового вогню.

3. Косий капонір та політична в’язниця. Спеціально зведена напівпідземна фортифікаційна споруда Косий капонір будувалася для флангового гарматного обстрілу рову Госпітального укріплення. Проте з другої половини XIX століття її перепрофілювали під в’язницю суворого режиму для політичних в’язнів (учасників Польського повстання 1863 року, народників, революціонерів). Через жорсткий режим та похмуру атмосферу Косий капонір охрестили «Київським Шліссельбургом».

4. Лисогірський форт (1870–1880-ті роки). Останнім етапом розвитку фортифікаційної системи став форт на Лисій горі. Зведений для захисту залізничного мосту та підступів до міста з півдня, він був складним лабіринтом земляних валів, тунелів та підземних ходів.

5. Від військової бази до Національного музею. У XX столітті фортеця поступово втратила військове значення. Приміщення використовувалися як склади та гауптвахти. З 1927 року окремі споруди (зокрема Косий капонір) почали функціонувати як музейні об’єкти. Сьогодні Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» є найбільшою кам’яно-земляною фортецею Європи, що збереглася до наших днів.

Поглибити знання історії України та дізнатися ще багато цікаво можна на екскурсії Жовтневим палацом, а також відвідати Байкове кладовище, де поховано ключових людей української історії.

Де знаходиться Київська фортеця: адреса і як дістатися

Офіційна адреса Київської фортеці (головний вхід до музейного комплексу та адміністрація):

м. Київ, вул. Госпітальна, 24А

Добратися сюди дуже просто, адже музей знаходиться у пішій доступності від кількох станцій метро та зупинок громадського транспорту.

Як дістатися до Київської фортеці:

1. Від станції метро «Печерська». Це оптимальний маршрут, який дозволить дістатися фортеці швидко та легко. Вийдіть з метро у бік бульвару Лесі Українки, пройдіть вздовж вулиці Євгена Коновальця або бульвару до повороту на вулицю Госпітальну. Шлях займе близько 10–12 хвилин.
2. Від станції метро «Палац спорту».Від станції «Палац спорту» можна піднятися вгору через вулицю Еспланадну та вулицю Госпітальну у напрямку Військово-медичного клінічного центру (Госпіталю). Шлях пішки триватиме приблизно 15 хвилин.
3. Від станції метро «Кловська». Вийдіть із метро у бік вулиці Мечникова. Підніматися доведеться вгору вулицею Мечникова у напрямку Кловського узвозу, далі перейти на вулицю Госпітальну (або пройти через зелену зону біля лікарняного комплексу). Дорога пішки займе близько 12–15 хвилин з урахуванням підйому вгору.
4. Громадським транспортом. До зупинки «Вулиця Болсуновська» або «Бульвар Лесі Українки» курсують тролейбуси № 14, 15 та тролейбуси і маршрутки, що з’єднують центр із Печерськом.

Якщо ви шукаєте, де знаходиться Київська фортеця на навігаторі, орієнтуйтеся на перетин вулиць Госпітальної та Євгена Коновальця. Фортеця знаходиться одразу за будівлею Головного військового клінічного госпіталю. Вхід на територію укріплення вільний, а для відвідування експозицій капонірів можна придбати квитки у касі музею.

Музей «Київська фортеця»: експозиції та графік роботи

Сьогодні музей «Київська фортеця» можуть відвідати всі бажаючі. Відвідувачам доступні і прогулянки відкритою територією Госпітального укріплення, і огляд унікальних виставок в автентичних казематах XIX століття. 

Ось що варто подивитися в музеї «Київська фортеця»:

• «Косий капонір». Ключова локація, де відтворено суворі умови утримання політичних в’язнів XIX–початку XX століття. Тут можна побачити одиночні камери, каретний бокс («карету смерті»), особисті речі арештантів та архівні документи.
• Історія вітчизняної фортифікації. Розташована в Капонірі №2 Госпітального укріплення. Експозиція охоплює розвиток військово-інженерного мистецтва — від перших давньоруських валів до зведення Нової Печерської фортеці та Лисогірського форту.
• Відкрита територія та гарматне подвір’я. У внутрішньому дворику Госпітального укріплення виставлено колекцію фортечної артилерії та зразків військової техніки. Також тут збереглися сухі рови, високі вали та казематні стіни.
• Тимчасові виставки. У Камінній та Малій залях регулярного оновлюються фотопроєкти й мистецькі експозиції, присвячені сучасній історії України та військовій тематиці.

Отже, відвідуючи «Київську фортецю» на Печерську, можна і прогулятися просто неба, і дізнатися багато цікаво про історію споруд та приміщень. 

Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» працює за таким розкладом:

• Вівторок — Четвер: 10:00 – 17:00
• П’ятниця: 10:00 – 16:00
• Субота — Неділя: 10:00 – 18:00
• Понеділок: санітарний день (виставкові зали зачинені).

Каса припиняє продаж квитків за 45 хвилин до закриття.

Вартість квитків

• Повний вхідний квиток (усі експозиції): 200 грн.
• Пільговий квиток: 100 грн.
• «Картка киянина»: 170 грн.
• День вільного відвідування: остання п’ятниця кожного місяця (вхід до експозицій безкоштовний).

Під час дії воєнного стану прогулянки по території музею заборонені. Фото та відео зйомка на території заборонені. Такі ж правила діють у багатьох інших памʼятках архітектури, зокрема в Маріїнському палаці, який під час воєнного стану теж недоступний для прогулянок.

Отже, прогулянки можна перенести в Пущу-Водицю, в лісопарк на Святошино або на набережну Дніпра. 

Часті запитання про Київську фортецю

Скільки часу потрібно на огляд музейного комплексу?

Для відвідування закритих експозицій у казематах знадобиться близько 1–1,5 години. Оскільки вхід до музейних залів здійснюється за розкладом, плануйте свій візит заздалегідь.

Чи можна вільно гуляти територією Київської фортеці?

Під час дії воєнного стану прогулянки територією музею заборонені. Доступ до відкритих зон, валів та внутрішнього подвір’я обмежено з міркувань безпеки. Відвідувачам дозволено пересуватися виключно визначеними маршрутами до виставкових залів та казематів за наявності вхідного квитка.

Чи дозволено проводити фото- та відеозйомку?

Ні. Під час дії воєнного стану фото- та відеозйомка на всій території комплексу суворо заборонена. Це стосується як професійної техніки, так и зйомки на мобільні телефони.

Як потрапити на Лисогірський форт і чи це частина музею?

Форт на Лисій горі є віддаленою частиною фортифікаційної системи Київської фортеці, розташованою біля станції метро «Видубичі». Зважаючи на статус об’єкта та воєнний стан, відвідування валів та підземних потерн може бути обмежене, тому рекомендується утриматися від прогулянок цією територією.

Що робити під час повітряної тривоги?

Під час оголошення повітряної тривоги музейні експозиції зачиняються, а відвідувачі мають залишити територію та пройти до найближчого укриття. Найближчі підземні станції метро — «Печерська» або «Палац спорту».